Головною метою діяльності філії «Суспільне Кропивницький» є задоволення інформаційних та культурних потреб суспільства, забезпечення національного діалогу та сприяння формуванню громадянського суспільства. У цій статті на kropyvnytski.com дізнаємось все про діяльність філії «Суспільне Кропивницький»: від історії створення до найгучніших розслідувань, культурних проєктів та боротьби за права журналістів.
Від аматорської студії до сучасного Суспільного мовника
Днем заснування кропивницької студії телебачення вважається 16 квітня 1960 року. Саме тоді в етер вийшли перші місцеві телепередачі, які готувала редакція телебачення, створена на базі аматорської телестудії заводу сільськогосподарських машин «Червона зірка». Студія була обладнана місцевими умільцями під керівництвом Володимира Чоломбітька. Вже у 1964 році було збудовано нове приміщення телецентру та телевізійну вежу.
Протягом 1990-2000-х років компанія пройшла етап глибокого технічного переоснащення: повністю відмовилась від плівкової технології та перейшла на цифрову. Завдяки співпраці з ВАТ «Відеотехніка» була побудована нова трикамерна репортажна телевізійна станція, а згодом студія отримала 5 цифрових монтажних апаратних.
Сучасний етап розпочався у 2017 році, коли телерадіокомпанія стала філією Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). Згодом відбулася низка ребрендингів:
- 8 лютого 2019 року філія отримала логотип «UA:» та почала мовити під назвою «UA: Кропивницький».
- У лютому 2019 року назву «Кіровоградська регіональна дирекція» було змінено на «Кропивницька регіональна дирекція».
- 23 травня 2022 року у зв’язку з оновленням дизайн-системи брендів НСТУ телерадіокомпанія отримала сучасну назву — «Суспільне Кропивницький».
На хвилі регіону
Сьогодні «Суспільне Кропивницький» — це не просто телеканал чи радіостанція, а ціла інформаційна екосистема, яка впевнено тримає зв’язок з більшістю жителів області. За різними підрахунками, сигнал мовника охоплює понад 80% населення Кіровоградщини — і ця цифра відчувається не лише в статистиці, а й у щоденному інформаційному ритмі регіону.
Телеетер тут формують програми, що балансують між новинами, аналітикою та культурою. Глядач добре знає такі проєкти, як «Суспільне. Студія», «Суспільне Новини», «Суспільне Спорт» та «Тиждень. Кропивницький». Це різні за форматом, але об’єднані спільною логікою продукти — пояснювати, показувати, не замовчувати.
Окреме місце в етері займає спорт. Зокрема, у 2022 році канал транслював матчі Чемпіонату світу з футболу — подія, яка традиційно збирає біля екранів навіть тих, хто рідко стежить за змаганнями.
Радіо в цій системі — не просто додаток, а повноцінний і, часом, критично важливий канал. «Українське радіо Кропивницький» звучить у різних куточках області з програмами «Радіомайдан» та «Радіодень». І саме воно виходить на перший план у моменти, коли зникає світло чи мобільний зв’язок. У таких умовах старий добрий FM-приймач на батарейках перетворюється на єдине вікно до новин.
Покриття радіо розгалужене: у Кропивницькому його можна знайти на частоті 91,2 FM, в Олександрії — 87,6 FM, у Гайвороні — 106,0 FM. У Добровеличківці звучить 90,7 FM, у Долинській — 104,9 FM, у Новомиргороді — 89,4 FM. Жителі Новоукраїнки слухають на 104,8 FM, Петрового — на 105,5 FM, Світловодська — на 99,2 FM, Смоліного — на 101,2 FM, а Благовіщенського — на 107,7 FM.
У цифровому просторі мовник також не губиться. Офіційний сайт та сторінки в соцмережах (Facebook, Instagram, YouTube, Telegram) формують окремий інформаційний фронт. Загалом ці платформи об’єднують близько 245 тисяч підписників. Лише YouTube-канал має майже 80 тисяч — цифра, яка свідчить: глядач дедалі частіше обирає дивитися тоді, коли зручно йому, а не тоді, коли це визначає етер.
Так «Суспільне Кропивницький» живе одразу в кількох вимірах — телевізійному, радійному та цифровому. Саме ця багатошаровість дозволяє йому залишатися на зв’язку навіть тоді, коли зв’язок навколо зникає.
Найгучніші розслідування та суспільно важливі теми
Команда «Суспільне Кропивницький» регулярно висвітлює складні економічні, соціальні та кримінальні теми регіону.
- Розробка літієвого родовища «Добра»: ризики та вигоди.
Однією з найрезонансніших тем 2025 року стало висвітлення планів щодо розробки літієвого родовища «Добра» у Добровеличківській громаді. Журналісти детально розібрали механізм угоди про розподіл продукції (УРП). Начальник управління адміністрування ресурсних платежів ДПС Олександр Шумський пояснив, що реальна економічна вигода держави може скласти лише 7-8%, оскільки рентну плату інвестору фактично відшкодовують.
«У випадку угод про розподіл продукції органи виконавчої влади, як представники українського народу, укладають угоди про користування надрами. Ці угоди за своїм змістом є договорами, тобто держава наймає інвестора», — зазначає Шумський.
Для громади реалізація угоди несе значні виклики: відсутність прямих надходжень від земельного податку, необхідність резервування територій (близько 200 гектарів землі) для збагачення руди та величезне навантаження на водні ресурси — процес вимагає до тисячі кубічних метрів води на одну тонну отриманого концентрату. Крім того, 94% мінеральної речовини стануть відходами, для безпечного зберігання яких знадобляться суттєві обсяги бетону. Начальник профільного відділу Добровеличківської селищної ради Сергій Бойченко повідомив, що наразі у громаді немає повної інформації про економічний чи екологічний вплив цієї угоди. Але завдяки Суспільному люди мають змогу спостерігати за перебігом подій та можуть впливати на ситуацію навколо цієї угоди.
- Відеопроєкт «24.02.2022 Кропивницький».
До другої річниці повномасштабного вторгнення Росії телерадіокомпанія презентувала документальний відеопроєкт, що відтворює хронологію перших днів великої війни. У проєкті взяли участь місцеві жителі: вчителька, агрометеорологиня, HR-менеджерка, музикант та волонтер.
«Це своєрідна візуалізація карти згуртованої й об’єднаної країни, міцно зшитої «нитками життя», де від стійкості кожної людини залежало життя країни», — розповіла авторка роботи Вікторія Колосова.
- Захист прав журналістів.
19 квітня 2023 року у Кропивницькому стався інцидент, який викликав обурення медійної спільноти. Знімальну групу Суспільне мовлення не допустили на відкрите судове засідання у Кіровський районний суд Кропивницького, попри гарантії публічності судового процесу.
Цього дня суддя Олексій Галаган мав розглядати справу колишнього працівника компанії Кіровоградгаз. Його підозрюють у порушенні правил пожежної безпеки, що, за версією слідства, призвело до вибуху газу та загибелі людини.
Журналісти прибули на засідання завчасно, однак до зали їх так і не запросили. За словами представників редакції, секретарка суду Олена Туровська пообіцяла покликати знімальну групу, проте слухання відбулося без присутності медіа.
У філії мовника наголосили: такі дії суперечать принципам відкритості судочинства. Продюсерка регіонального підрозділу заявила, що редакція не збирається миритися з цим. Тому було підготоване офіційне звернення та інформаційний запит до голови суду, аби з’ясувати, хто ухвалив рішення не допустити журналістів і на яких підставах.
Інцидент став ще одним прикладом боротьби журналістів за право бути присутніми там, де вирішуються питання суспільного значення — і де публічність є не привілеєм, а нормою закону.
Збереження ідентичності: етнографічний проєкт «Баба Єлька»
Особливе місце у контенті мовника займає культура та історія краю. Проєкт «Баба Єлька» представляє документальний цикл, присвячений дослідженню громад Кіровоградської області. Команда відвідує села Кіровоградщини та знайомить глядачів з минулим регіону.
Так, у Малинівці журналісти зафільмували, як місцева жителька Віра Стадніченко випікає хліб та пиріжки з вишнями у печі, співаючи народну пісню «Була в мене парова машина». В Іскрівці Любов Головченко поділилася родинною історією про Голодомор 1932-1933 років, згадуючи, як її матір рятувала дітей ложкою борошна.
«Я просто закохалася у бабу Віру з Малинівки, яка розповідала про знущання мачухи, а в іншу мить співала жартівливих пісень. Саме такими щемливими та вражальними моментами наповнена серія про цю громаду», — поділилася враженнями співзасновниця проєкту Світлана Листюк.
Документальний цикл створюється за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку, а в його рамках планується випуск серіалу, колекції автентичного одягу, книжки з піснями та альбому схем вишивок.
«Суспільне Кропивницький» сьогодні — це не просто регіональний телеканал чи радіостанція. Це потужний мультиплатформний медіахаб, який стоїть на сторожі свободи слова, зберігає культурну спадщину краю та забезпечує мешканців Кіровоградщини перевіреною, збалансованою та неупередженою інформацією. Від висвітлення наслідків повномасштабного вторгнення до складних економічних розслідувань — Суспільне залишається надійним орієнтиром в інформаційному просторі регіону.