У листопаді 1977 року Володимир Кочанов мав уже дві судимості. Тоді в Помічній він викрав легковик, на якому зухвало їздив вулицями міста. В той час такі злочини були рідкістю. Тож міліція легко виявила вкрадену машину, про те затримати злочинця не вдалося, бо він полишив автомобіль і втік. Майже рік Кочнов переховувався в Мурманську, а коли повернувся на Кіровоградщину, то відразу ж сформував свою банду. Більше на kropyvnytski.com.ua.
Злочини банди на Кіровоградщині
Щоб скоювати злочини було легко, бандити вирішили закупити вогнепальну зброю. У 1979 році вони поїхали до Рівненської області, де місцеві злочинці пообіцяли їм продати зброю. Проте така зустріч виявилася не дуже вдалою, бо чоловіки почали конфліктувати, відкрили стрілянину. Кочнову поранили ногу, яку пізніше ампутували.
Понад 2 роки банда пересувалась по різних українських містах на краденому транспорті.
Щодо злочинів на Кіровоградщині, то історії досить цікаві. В липні 1979 року чоловіки приїхали в одне із сіл Маловисківського району. Вони вже мали наведення, що у двох одиноких пенсіонерів є гроші. Спершу пограбували одну жінку, викрали 100 карбованців і речей на 200 карбованців. А потім пограбували сусідку пенсіонерки. Під час нападу вони душили жінку, та злякалася і віддала все, що було в хаті, злочинці забрали навіть одяг.
Наступні злочини банда скоювала в нашій області проїздом. В листопаді злочинці проїжджали село Вербове. Вони вдерлися до ближньої хати та забрали речей на 800 карбованців.
В грудні цього ж року вони скоїли злочин у селі Покровське. Тоді вдерлися до магазину, розбили вітрину, винесли половину промислових товарів на суму понад 6 тисяч карбованців.
У всіх злочинах банди Кочнова вражає справжній цинізм. Через те, що в їх руках була зброя, вони почувалися занадто впевнено. У 1980 році на одній з вулиць нашого міста вони побачили жінку і попросили показати їм місто. В безлюдному місці зґвалтували її й пригрозили пістолетом. Тоді зі своєї жертви чоловіки зняли всі коштовні речі, шубу.
У дорозі поблизу Завадівського мікрорайону з легкістю і без жалю пограбували перехожого, який виявився місцевим депутатом. З нього зняли куртку, шапку і відібрали гроші.
Особливо майстерно угрупування займалося викраданням транспортних засобів. Робили цю справу не для перепродажу, а просто їм потрібні були власні машини, щоб «замітати» свої сліди. На їх рахунку понад 20 «Москвичів», «Запорожців».
Найвища міра покарання
В грудні 1981 року суд з кримінальних справ у Кіровоградській області завершив розгляд резонансної кримінальної справи у ті часи. Судили 11 членів банди В. Кочнова, 4 з яких були жінки. В залі суду цю компанію назвали одним з професійно створених злочинних угрупувань.
В розслідуванні було доведено понад 50 тяжких злочинів: убивство жінок, зґвалтування, викрадення автомобілів в різних містах, розбійні напади, крадіжки.
Трійця – Силюков, Касаєв і Кіракосян отримали найвищу міру покарання – розстріл. Інших засудили до різних строків ув’язнення. Щодо головного в цій банді – Кочнова, він застрелився, коли міліція завітала до нього додому. Причому наважився на такий крок після годинної стрілянини, коли зрозумів, що виходу іншого в нього немає.
Майже рік засуджені до страти сиділи в окремих камерах Кіровоградського СІЗО, вони чекали помилування. Про це Валентині Григораш кропивницькому журналісту розповідав Євгеній Волченко, який на той час був начальником СІЗО.
Помилування для злочинців не було. Коли суд ухвалив рішення, чоловіків відправили в останню дорогу до Дніпропетровська. Там їх стратили.