Ратмиров Андрій Юхимович – актор героїчного плану, що прославляв Єлисаветград на великій сцені

Він народився в ті часи, коли в Єлисаветграді активно розвивалися робітничі професії, а послуги освітніх закладів відповідали виключно практичним запитам епохи. Його часто називають актором героїчного плану, бо передавати зі сцени глядачам енергетику героїзму та відваги через зіграні ролі так, як це робив він, мало хто міг. Ратмиров Андрій Юхимович народився у звичайній єлисаветградській родині. На той час ніхто з родичів навіть уявити не міг, як яскраво запалає зірка майбутнього актора вже через два десятки років. Більше на kropyvnytski.com.ua.

Дитинство, розділене навпіл

«Андрій Юхимович Ратмиров (псевдонім Тимківський) (народився 2 (14) жовтня 1884 Єлисаветград26 лютого 1967, Ужгород), актор героїчного плану і режисер. Чоловік актриси Тетяни Садовської-Тимківської», – таку інформацію про талановитого земляка знаходимо на сайті «nina.az. Культура Кропивницького».

Раннє дитинство Андрія Ратмирова минуло в Єлисаветграді. Не помітити артистичні здібності хлопчика було не можливо, але мови про те, щоб віддати його на відповідне навчання, не було. До десяти років Андрій разом з однолітками отримував базові знання у рідному місті. У 1894 році родина залишає Єлисаветград та оселяється в Одесі, де Андрій вступає до міської гімназії. Він ще навіть не встиг стати підлітком, але з цього року почалася нова сторінка у житті хлопця. 

Через рік після закінчення гімназії, у 1904, перед юним Ратмировим постала необхідність вибору майбутньої професії. Він без вагань записується на акторські курси М. Ф. Морської – акторки, що приїхавши з Петербурзького імператорського театру і почала давати уроки акторської майстерності в Одесі. Після цього був період навчання в Новоросійському університеті, а потім – викладацька діяльність в одному з сиротинців Херсону.

Театральна кар’єра та повернення до рідного міста

У 1915 році молодий Ратмиров вирішив дати таланту ще один шанс: він залишає роботу викладача і стає актором та режисером Товариства українських акторів у Херсоні. Зав’язує тісну дружбу з талановитим наставником Й. Бородіним, який знайомить його з М. Заньковецькою та М. Саксаганським. Дружба з корифеями українського театру приводить Ратмирова до рідного міста. Але перед цим талановитий актор вже встиг попрацювати директором Чернігівського драматичного театру та поставити кілька вистав в Київському державному народному театрі.

Поки доля водила театрала творчими дорогами, Єлисаветград отримав нову назву. Тож повернувся Андрій Юхимович вже до Кіровограду. З 1947 року був головним режисером Кіровоградського обласного українського музично-драматичного театру ім. М.Кропивницького. За роки роботи в місцевому театрі (1947 – 1949) Ратмиров зіграв на сцені близько сотні ролей та сам поставив кілька чудових вистав. Режисерські роботи, що запам’яталися кіровоградцям – «За двома зайцями», М. Старицького, «Безталанна» та «Мартин Боруля», І. Тобилевича, «Трембіта», В. Масса, М. Червінського, Ю. Мілютина. Ролі, що принесли Ратмирову найбільшу популярність – Карл Моор («Розбійники» Ф. Шіллера), Незнамов («Без вини винні» О. Островського), Забелін («Кремлівські куранти» М. Погодіна) та інші.

У 1955 році Андрій Юхимович отримав титул Заслуженого артиста УРСР. Очевидно, сучасним акторам міського театру ім. М. Кропивницького є чим пишатися, адже вони успадкували від таких талановитих  наставників, як Ратмиров, місце на легендарній сцені. Багато років уродженець Єлисаветграду не жив у рідному місті, проте, пройшовши шлях творчого становлення, повернувся сюди та віддав шану краю, де народився.

Ефективна реклама та тизерні мережі. Переваги їх використання

Тизерні мережі – це невеликі рекламні блоки, які складаються із зображення, заголовка та короткого тексту. Жителі Кропивницького на ресурсі https://santim.com.ua/news.html зможуть дізнатися більше про...

Михайло Донець – актор та режисер з Кіровоградщини, про якого знали в СРСР

Представники молодого покоління не знають про нього майже нічого, адже розквіт професійної кар'єри Михайла Олександровича Донця припав на 50-60-ті роки минулого століття. У той...
.,.,.,.