Василь Орлик уродженець Кропивницького вже довгий час працює у складі великої української групи вчених. Чоловік гарний науковець, завідувач кафедрою історії, археології ЦНТУ. Він активно бере участь у дослідницькому проєкті, який має назву – «FLAME» Принстонського університету. Весною 2021 року в Кропивницькому на базі обласного краєзнавчого музею було проведено прес-конференцію, під час якої науковець поділився особливостями своєї роботи. Більше на kropyvnytski.com.ua.
Що за проєкт, який вдалося втілити?
Науковець розповів, що називається проєкт «FLAME». Він передбачає дослідження і повну реконструкцію Середземномор’я в період переходу від античності до раннього середньовіччя. Його основною ціллю є гарно дослідити випуск і обіг багатьох монет, а саме тих, які були випущені від 325 року до 725. Це потрібно для того, аби відновити стару економіку того часу та дослідити процеси, що відбувалися в епоху падіння Римської імперії та становлення європейської економіки.
З початку заснування, проєкту виповнилося 7 років, він був започаткований різними науковцями з багатьох країн, зокрема США, Італії, Греції та інших. До 2021 року в цьому проєкті українських науковців не було, і саме Василь Орлик став першим.
Чоловік зазначив, що монети пізньої Римської імперії та ранньої Візантійської імперії на території сучасної України були знайдені, у тому числі навіть на Кіровоградщині. Про це згадують історики в різних документах. Канадський інститут українських студій, який знаходиться в Альберті запропонував Принстонському університету зробити велику команду українських науковців-дослідників «FLAME».
Для цього влаштували сильний відбір, тому потрапити в команду мали змогу тільки найкращі науковці. Із Кропивницького закладу ЦНТУ відбір змогли пройти тільки три науковці: завідувач кафедри історії, археології, доктор історичних наук, та співробітник історії України.
Як повідомив Орлик після проходження конкурсу його призначили керівником цієї групи. Коли команда розпочала працювати в проєкті, то на його базі не було навіть згадок про монетні знахідки на українських територіях. Станом на кінець весні в базі проєкту налічується вже понад 100 посилань на знахідки монет пізніх Римської і Візантійської імперії. І це тільки початок наповнення бази проєкту.
Особливості проєкту від науковців
Василь признається, що працювати в «FLAME» досить тяжко, бо потрібно виконувати уважний пошук. Науковці постійно працюють із публікаціями у відкритих джерелах, різними історичними документами, музейними фондами. Крім того, вони хочуть налагодити співпрацю з усіма українськими краєзнавчими музеями.
Є ще одна особливість. Науковець зазначив, що вона полягає в тому, що його елементи можна використовувати в навчальному процесі. Тобто давати студентам якомога більше знань, які не входять до інститутської програми. Опрацювання важливої інформації, все про монетні знахідки, робота з історичною літературою, наповнення бази проєкту – це безцінний наочний приклад та гарна практика для студентів вузьких спеціальностей, наприклад, музейна справа, бібліотечна справа, історія та археологія.
Про свої успіхи, досягнення в розвитку «FLAME» українська команда науковців буде звітувати на наукових конференціях. Зокрема у травні 2021 року на базі кафедри історії ЦНТУ вже проводилася конференція. На ній представник канадського університету доктор Марк Пижик показав перші результати українських науковців. Крім того, наприкінці 2021 року було опубліковано кілька цікавих наукових статей у фаховому науковому журналі «Український нумізматичний щорічник». Їх автором став науковець Василь Орлик.