Щороку напередодні Міжнародного дня театру до Кропивницького приїздять театрали та поціновувачі сценічного мистецтва з різних куточків України. Це й не дивно, адже саме тут знаходиться колиска українського професійного театру, заснованого нашим земляком Марком Лукичем Кропивницьким ще в позаминулому столітті. «Театральні родини» – особливий проєкт, заснований кропивничанами в рамках святкування Міжнародного дня театру. Заслужена артистка України, актриса Кіровоградського академічного обласного музично-драматичного театру ім. М. Кропивницького Вікторією Майстренко розповіла поціновувачам театральної творчості про те, як протікає її життя за сценічними лаштунками. Більше на kropyvnytski.com.ua.
Дебют в місцевому театрі та найкращі ролі
Вікторія Майстренко з дитинства розвивала в собі артистичні дані, бо народилася в родині львівського театрального режисера Петра Ліньова. Шлях кар’єрними сходинками актриса почала з Харківського інституту мистецтва ім. і. Котляревського. Потім була сцена Сумського музично-драматичного театру ім. М. Щепкіна, а вже 1980 року доля привела Майстренко до Кіровограду. Перша вистава на місцевій сцені – «Вісім люблячих жінок» – подарувала Вікторії Петрівні роль Шанель та кілька вокальних партій, завдяки яким її із захопленням прийняла місцева публіка.
За багато років служби в обласному музично-драматичному театрі ім. М. Кропивницького Вікторія Петрівна стала справжньою кропивничанкою.
«За 37 років роботи у театрі ім. М. Кропивницького зіграла більше 100 ролей, серед яких: Клеопатра («Дума про Британку» Ю. Яновського), Хівря («Сорочинський ярмарок» М. Гоголя), Устя, Галя («За двома зайцями» М. Старицького), Уляна («Сватання на Гончарівці» Г. Квітки-Основ’яненка), Аграфена («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Сваха («Одруження» М. Гоголя), Горпина («Пошились у дурні» М. Кропивницького)», – повідомляється на офіційному сайті літературно-меморіального музею І. К. Карпенко-Карого.
Життя серед театралів
Зі сценою пов’язане життя майже усіх членів родини Вікторії Петрівни. Чоловік актриси Олександр Майстренко теж відзначився на сценах найбільших українських міст, а з 1993 року разом з дружиною виступав для кіровоградської публіки. Творчу стежину обрав і син Іван. В оточенні талановитої родини є багато видатних культурних діячів. Дехто з них завітав на творчу зустріч із Вікторією Петрівною до літературно-меморіального музею І. К. Карпенко-Карого. Серед них – Є. Миронович, Ю. Жеребцов, Л. Кравцов. Програма музейного заходу була наповнена виступами діячів місцевої сцени, декламуванням поезії, театральними замальовками. У ході бесіди Вікторія Петрівна давала поради молодим слухачам та ділилась власним досвідом.
Упродовж плідного творчого шляху Вікторія Петрівна здобула багато визначних театральних винагород та премій. Найбільш показові – звання лауреата премії ім. Івана Микитенка (1984) та премії Юрія Яновського (1985). Та найбільше визнання приніс театральній діячці 2009 рік, коли вона отримала почесне звання Заслуженої артистки України.
Поціновувачі мистецтва з Кропивницького завдячують талановитій актрисі, яка «привезла» в наше місто зібраний на найбільших українських сценах театральний досвід, що за роки натхненної праці трансформувався у високу майстерність. Багато кропивничан чекають відкриття театрального сезону, аби насолодитися чудовою грою та вокальними даними Вікторії Петрівни, а студенти мистецького факультету місцевого вишу старанно всотують досвід актриси.