Спорт для Юрія – це родинна справа. Чоловік чи не єдиний в області, хто має великий арсенал: кепок, футболок з найвідоміших турнірів світу. Понад 25 років Юрій присвятив висвітленню спортивних подій, й ні разу не пожалкував про це. Завдяки старанній праці, він відомий не тільки на Кіровоградщині, але й далеко за її межами. Більше на kropyvnytski.com.ua.
Все почалося з дитинства
Батько Юрія був тренером збірної команди області з баскетболу. Він один із фундаторів факультету фізичного виховання тоді ще Кіровоградського педагогічного університету. Мама також закінчила цей факультет. Батько викладав фізичне виховання у мами, саме так вони познайомилися та одружилися.
З дитинства батьки привчили Юрія до занять спортом. Вони щодня брали малого на тренування. Тому він не тільки спостерігав, але й активно займався спортом. Батьки бажали, щоб їхній син став відомим на весь світ футболістом, в 4 роки вони здали його до спортивної школи на футбол.
Друзі навіть дали хлопчику прізвисько «Блохін», бо той дуже майстерно грав у футбол. Проте майстром шкіряного м’яча не став, через невдало зроблену операцію, але любов до цього вид спорту залишилася на все життя.
У школі Юрка тренували найкращі вчителі, це дало певний поштовх продовження спортивної діяльності. Вони навчили чоловіка розуміти спорт, особливо футбол.
Часті заняття футболом, Юрій вміло поєднував з навчанням в школі, яку закінчив успішно, з середнім балом атестата 4,5. Це дало йому можливість скласти тільки 2 екзамени й відразу вступити на філологічний факультет.
Під час навчання в університеті він брав активну участь у театральних постановах. Ілючек отримав гарні акторські навички, які допомогли в майбутньому.
Наприкінці 1980 року Ілючек очолив у КВК в команду «Скіф». Понад 10 років він був гарним наставником, зміг вивести команду на солідний рівень, домовився за її фінансування. У «Скіфі» народилося багато зіркових імен – Антон Лірник, Гарік Бірча та інші.
З КВК в журналістику
Кар’єру спортивного журналіста Ілючек розпочинав у компанії «TV-Центр». Тоді він навіть подумати не міг, що з провінційного Кіровограда зможе потрапити на міжнародні змагання.
Займатися спортивною журналістикою Юрій почав з 1994 року. Спочатку він аналізував та описував футбольні матчі, з кожним роком розвивався, спілкувався зі спортсменами. У 2007 році чоловік виграв конкурс у номінації «Найкращий спортивний журналіст України». Згодом почав співпрацювати з Національним олімпійським комітетом, а далі отримав пропозицію працювати у Ріо-де-Жанейро на Олімпійських іграх.
Щоб потрапити туди потрібні були великі гроші. Юрій пішов до головного редактора газети «Україна Центр» Юхима Мермера, просити про допомогу. Юхим відповів, що варто спробувати, він допоможе. За його сприяння багато відомих людей подарували можливість спортивному журналісту попрацювати на Олімпійських іграх.
У 2013 році земляк, генеральний секретар Федерації легкої атлетики України Ігор Гуцул, запросив Юрія поїхати висвітлювати юнацький чемпіонат світу в Донецьку. Ілючек погодився, після змагань цього ж року потрапив на дорослий чемпіонат світу в Москві.
Там на власні очі побачив Усейна Болта (найсильніший спринтер планети) й навіть зміг поставити кілька запитань йому на пресконференції. Від тоді, чоловік оцінив всі моменти спортивної журналістики.
З 2018 року Ілючек почав співати в хорі «Горлиця». Юрій зрозумів, що хоче розвити в собі гарну манеру співу, та виступати на великій сцені. Разом з колективом чоловік подорожує в різні міста України. У всіх починаннях його підтримують дружина та син. Чоловік дуже щасливий від того, чим він займається!