Микола Цуканов відомий чоловік в Кропивницькому і за його межами. Він є засновником галереї «Єлисаветград», колишній секретар міської ради, заступник мера і меценат. Про його історію успіху читайте далі у статті на kropyvnytski.com.ua.
Кар’єра в рідному місті
Народився чоловік в Кропивницькому, все дитинство і юність провів в Ізмаїлі. У 17 років Микола зрозумів, що хоче познайомитися зі своїм батьком, який проживав у Кропивницькому. Приїхав до міста тут і залишився жити. Роботу знайшов швидко, проходив повз гарну будівлю, біля якої стояло багато машин. Далі зайшов у відділ кадрів, подав документи. Так і розпочався кар’єрний шлях Миколи.
На своїй першій роботі він почав займатися громадськими справами, які плавно перевели до політичної діяльності. У 1991 році Микола Цуканов став депутатом міської ради. На той час було велике бажання багато чого змінити, покращити місто, зробити його перспективним.
Всього Микола балотувався в депутати до міської ради 5 разів. Крім того, він працював заступником мера, і раптом зрозумів, що це все не його. Чоловік вважає роботу в міській раді найгіршим етапом в житті. Це пов’язано з тим, що більша частина планів була нездійсненною через перепони на шляху.
Робота принесла не тільки погане, були й хороші моменти, які навчили на майбутнє. Коли чоловік працював секретарем, в його обов’язки входило урегулювання роботи 120 депутатів, які мали різні точки зору, амбіції. Микола повинен був їх об’єднати, що його добре зміцнило.
Натхнення прийшло нізвідки
Чоловік зізнався у своєму інтерв’ю, що постійно бажав робити для Кропивницького щось прекрасне, що змогло б об’єднати людей. Якось чоловік прийшов в гості до Олександра Табалова для розв’язання певних питань. Тоді в його будинку він побачив гарні картини, розпитав у Олександра про них, дізнався багато чого цікавого. Для себе вирішив створити власну галерею.
Микола говорить, щоб облаштувати галерею потрібно захоплюватися нею. До відкриття вони з родиною їздили по всій Україні, побували в сотнях галерей. Приміщення для галереї купили за невеликі гроші. Кілька комунальних квартир об’єднали, перепланували. Всі роботи проводили за європейськими стандартами. Відкриття галереї відбулося у 2014 році.
На початку команда зіштовхнулась з певними труднощами. Художники не хотіли виставляти свої роботи, але через певний час все налагодилося. У стінах галереї побувала велика кількість художників, талановитих майстрів, які дали згоду на експозиції.
Микола пишається тим, що він особисто знайомий з митцями. Чоловік розповідає, що художники – це особливі люди, які живуть своїм життям. Вони по іншому бачать світ.
Як влитися в мистецтво простій людині?
На думку Миколи, кожна людина повинна розвивати свої творчі здібності. Чоловік вважає, що якщо в планах відкрити галерею, чи щось подібне, потрібно робити це з душею. Не в цілях комерції. Художники, з якими доведеться завжди мати справу дуже чутливі натури, й коли власник гониться за грошима, не любить справу, то вони просто відмовляються від співпраці.
Крім того, варто продумати кожну деталь свого майбутнього закладу. Гарно брати приклади з інших, тих, хто вже зміг добитися успіху. Особливо важливо читати книжки, бо вони головна складова дороги до картини. Корисно вивчати каталоги, дивитися витвори мистецтва, пропускати все через себе, впускати мистецтво у свою душу.
Також варто заздалегідь продумати фінансування майбутньої галереї. Інколи людина немає можливості зробити певну інвестицію. В такій ситуації найкраще звернутися до інвесторів, меценатів, які активно працюють в нашому місті.